Фізична географія та геоморфологія (2026) 49, 1(131),  30-39

https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.04

​

Петрографічні сади: історія, класифікація, використання
  
Наталія М. Погорільчук (1), Ольга В. Ковтонюк (1), Сергій Ю. Бортник (1,2)  
1) Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, Київ, 01601, Україна  

2) Університет Яна Кохановського в Кельцах, вул. Жеромського 5, Кельце, 25-369, Республіка Польща
  
Анотація

Метою даної роботи є дослідження феномену колекцій гірських порід під відкритим небом, зокрема аналіз термінології та назв, що використовуються у науковій літературі різних країн, історії формування таких колекцій, підходів до їх класифікації, значення для суспільства, а також перспективи розвитку практики їх створення в Україні. Дане дослідження має оглядовий характер та спирається на аналіз інформації з різних джерел та польових спостережень авторів. Методичну основу роботи становлять бібліографічний аналіз, контент-аналіз та наукове узагальнення. Петрографічні сади існують щонайменше з XVIII ст., однак різке зростання їх кількості припадає на початок XXI ст. і значною мірою пов’язане з розвитком геотуризму. Огляд термінів, що використовується для означення даних об’єктів, засвідчив відсутність усталеної термінології в науковій літературі з цієї тематики. У роботі на прикладі вибірки з 23 об’єктів розглянуто класифікації за такими критеріями, як спосіб експонування, просторова організація, функціональне призначення, принцип відбору зразків і обсяг колекцій. Наведені класифікації можуть застосовуватися комплексно, взаємно доповнюючи одна одну та забезпечуючи детальну характеристику петрографічних садів. Аналіз функціонального призначення петрографічних садів показав, що поряд з освітньо-геотуристичним значенням зростає і їх соціально-психологічна роль.  Відзначено, що в Україні кількість таких об’єктів залишається незначною, однак перспективи їх розвитку є доволі широкими завдяки різноманітності геологічної будови та мінеральних ресурсів, зростанню інтересу до геотуризму та актуальності збереження геоспадщини. Обґрунтовано доцільність розгляду петрографічних садів як поліфункціональних інструментів підвищення геокультурної свідомості суспільства.

​​

Ключові слова 

петрографічні сади, геологічні колекції під відкритим небом, георізноманіття, геотуризм, геокультура

 

Надійшла до редакції: 5 травня 2026 / Прийнята: 10 червня 2026 / Опублікована онлайн: 12 червня 2026

​

​

​

​

​

​

​