
Фізична географія та геоморфологія
ISSN 0868-6939 print
ISSN 3154-8288 online
Фізична географія та геоморфологія (2026) 49, 1(131), 7-14
https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.01
Основні чинники та особливості заболочування меліоративних каналів і річок у межах басейну Остра
Юрій М. Філоненко
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, вул. Графська, 2, Ніжин, 16600, Україна
Анотація
Мета. Метою дослідження є комплексне вивчення основних чинників та особливостей заболочування меліоративних каналів, приток та русла річки Остер у межах її басейну, а також визначення стадій та наслідків цього процесу для функціонування меліоративних систем та природного середовища. Методи. Дослідження базується на поєднанні літературних, картографічних та статистичних методів з результатами власних польових досліджень, проведених у 2022–2025 рр. Використовувалися маршрутні спостереження, морфологічний та морфометричний аналізи, фотофіксація, опитування місцевого населення тощо. Для узагальнення результатів застосовувалися математичні методи та комп’ютерна обробка даних. Результати. Встановлено, що процес заболочування поширився на значну частину меліоративних каналів, а також на притоки річки Остер та на окремі ділянки її русла. Це зумовлено сукупним впливом природних та антропогенних факторів. До природних факторів належать малий або нерівномірний ухил русел, наявність водостійких порід, кліматичні особливості, накопичення мулу та органічних залишків, вплив гідрофільної рослинності та фауни. Серед антропогенних факторів найважливішими є руйнування та неналежне обслуговування гідротехнічних споруд, забивання дренажу, оранка прибережних смуг, замулювання внаслідок ерозії, забивання та скидання стічних вод. Товщина шару мулу на більшості досліджуваних ділянок становила 0,4–0,8 м. Було виділено чотири основні етапи цього процесу: замулювання дна, заростання підводною рослинністю, утворення болотних угруповань, втрата гідравлічної функції. Висновки. Заболочування меліоративних каналів та річок басейну Остер є прогресуючим процесом, що знижує ефективність осушення, погіршує якість води, спричиняє затоплення та зниження родючості ґрунтів, а також втрату біорізноманіття. Водночас мул можна розглядати як цінний ресурс для використання як добриво та для меліорації. Отримані результати можуть бути використані для розробки заходів щодо оптимізації управління меліоративними системами в регіоні.
Ключові слова
заболочування, чинники, канал, меліоративна система, річка, мул, накопичення.
Надійшла до редакції: 13 січня 2026 / Прийнята: 25 березня 2026 / Опублікована онлайн: 6 травня 2026